Нещодавно міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна заявила в інтерв’ю, що новий закон про статус ветеранів бойових дій на Донбасі буде ухвалений «найближчим часом» – залишилися лише «технічні питання та неузгодженості». Що нового принесе учасникам АТО/ООС анонсований нею законопроєкт №3407 ?
«Ветеран» замість «ветеран війни»
Це питання має хвилювати ветеранів війни, адже новий закон розробляється на заміну чинному. У разі ухвалення Закону України «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) захисників України та ветеранів» (законопроєкт №3407) втрачають чинність Закони «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни». Про це йдеться у прикінцевих положеннях законопроєкту. Якщо перший закон знають усі, то про другий мало хто чув. Він передбачає виплату ветеранам війни щомісячної «цільової грошової допомоги на прожиття»: особам з інвалідністю внаслідок війни І групи у розмірі 70 грн, II та III груп – 50 грн, а учасникам бойових дій – 40 грн. Втрата такої виплати, розмір якої більше схожий на глузування, ніж на допомогу, мабуть, не викличе особливих заперечень у ветеранів. Якщо держава не в змозі виплачувати їм більш-менш гідну «допомогу на прожиття», то краще вже взагалі від цього відмовитись.
У новому законопроєкті, як і в чинному законі, ветеранами війни визнаються особи, які безпосередньо брали участь у бойових діях під час захисту Батьківщини або на території інших держав. А от назви теперішніх статусів пропонується змінити: замість «ветеран війни» – «ветеран». Якщо наразі визначено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни, то у новому законопроєкті пропонується залишити лише дві перші категорії, змінивши назву другої на «ветерани з інвалідністю». Про учасників війни не згадується взагалі (ті, хто в роки Другої світової війни служили у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу та деякі інші особи). Натомість виокремлено окрему категорію – «постраждалі учасники Революції Гідності». Раніше вони були включені до категорії «особи з інвалідністю внаслідок війни». Додається нова категорія – «ветерани посмертно», яка вводиться «з метою вшанування пам’яті осіб, які загинули або померли внаслідок безпосередньої участі в бойових діях». Щодо останньої, то за висновком Головного науково-експертного управління Верховної Ради «юридичного значення надання особі статусу «ветеран посмертно» у законопроєкті не визначено.
Варто зауважити, що в ЗМІ подекуди наводяться інші назви можливих категорій ветеранів: Захисник України, Захисник України з інвалідністю, Захисник України з особливими бойовими заслугами. Чи відповідає ця інформація дійсності сказати важко. Принаймні на порталі Верховної Ради України про такі зміни у тексті зазначеного законопроєкту не йдеться.
Складно не погодитись з висновками того ж Головного управління щодо доречності заміни терміну «ветеран війни» на «ветеран». «Головним елементом вказаного терміну є наявність значного досвіду діяльності у певній сфері», – зауважують правники Головного управління. Вони ж наводять пояснення з Академічного тлумачного словника української мови що розуміється від словом «ветеран»: «людина, яка багато років успішно і плідно працює, працювала в якій-небудь галузі, діє, діяла в чомусь». І дійсно, ми часто говоримо про ветеранів праці, ветеранів спорту, освіти тощо. Та й «ветеран війни» звучить якось зрозуміліше та престижніше, ніж просто «ветеран».
Щодо статусів учасника бойових дій та членів сімей загиблих
У законопроєкті №3407 передбачається 5 категорій осіб, яким може надаватися статус учасника бойових дій замість 23-х визначених у чинному законі. Це:
- «особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції…» (військовослужбовці, поліцейські, добровольці…);
- «особи, які брали безпосередню участь в бойових діях на території інших держав», перелік яких затверджується Кабміном;
- «особи, які брали безпосередню участь в бойових діях Другої світової війни…»;
- «особи, які брали безпосередню участь в бойових діях під час боротьби за незалежність України в XX столітті…»;
- «особи, яким було надано статус ветерана з інвалідністю… та яким після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією не було встановлено інвалідність» – вони звільняються від необхідності повторного проходження процедури оформлення статусу УБД (надається на заміну статусу ветерана з інвалідністю).
Отже, деякі категорії осіб, що можуть претендувати на статус УБД за чинним законодавством, випадають. Більшість з них через зрозумілі причини – живих учасників Громадянської війни давно не залишилось.
Проєкт закону встановлює статуси члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника України та члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана.
«Членами сімей загиблих (померлих) захисників України» пропонується вважати тих осіб, які належать до членів сімей ветеранів, які загинули чи померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщини (учасників АТО/ООС та Героїв Небесної Сотні). А «членами сімей загиблих (померлих) ветеранів»
пропонується вважати тих осіб, «які належать до сімей ветеранів, які загинули чи померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час безпосередньої участі в бойових діях під час захисту Батьківщин або на території інших держав» (учасники бойових дій під час Другої Світової війни та на території інших держав, борці за незалежність України).
У законопроєкті передбачено, що посвідчення УБД та особи з інвалідністю внаслідок війни міняти на нові не обов’язково, а права та гарантії, які надаються за новим законом, будуть надаватися і за наявності старих посвідчень. Втім, за особистою заявою можна отримати посвідчення нового зразку.
Звільнити зі служби з позбавленням статусу
Із запропонованих новацій, які варті уваги – статус УБД та ветерана з інвалідністю не надається, якщо особа була звільнена з військової служби внаслідок службової невідповідності чи обвинувального вироку суду за вчинення військового злочину. Якщо друга причина зрозуміла, то звільнення зі служби через службову невідповідність в умовах сучасної армії може бути не завжди справедливим та обумовлюватись суб’єктивними обставинами взаємовідносин командира та підлеглого через неприязнь, непорозуміння тощо. Чи можна гарантувати неупередженість при вирішенні цього питання і таким чином захистити права військового, який захищав Україну, на отримання статусу УБД чи ветерана з інвалідністю – питання дискусійне. Принаймні наразі такого гарантованого механізму у ЗС України не створено. Хоча, певний резон у запровадженні такої новації є.
«Разом зі мною під час мобілізації у 2015 році служили й такі, що майже щодня пиячили. Це так звані «аватари». Звільнити їх було неможливо – мобілізованих тоді не звільняли. Вони створювали безліч проблем. Ми на них посвідчення учасника бойових дій не оформляли, вважаючи що не заслужили. Проте, знаю що після звільнення з військової служби майже усі вони отримали статус УБД через військкомати, бо згідно з чинним законодавством мали на це право. Тому, якийсь запобіжник таким випадкам у законодавстві має бути. Не можна зрівнювати у правах того, хто воював та сумлінно виконував свої обов’язки з тими, хто просто пиячив, знаходячись у зоні АТО», – висловив свою думку учасник АТО, заступник командира військової частини підполковник запасу Андрій Ч.
У законопроєкті передбачається можливість позбавлення статусу учасника бойових дій та ветерана з інвалідністю у разі виявлення обставин щодо звільнення особи з військової служби внаслідок службової невідповідності чи винесення обвинувального вироку суду за вчинення військового злочину. Або за особистою заявою ветерана чи виявлення факту подання недостовірної інформації для надання відповідного статусу. Порядок позбавлення статусу має затверджувати Кабмін.
«Є певні застереження щодо можливості позбавлення статусу УБД через виявлення обставин про звільнення з військової служби через невідповідність. Протягом 2016-2018 років чимало військовослужбовців звільнилися з армії саме по цій статті лише тому, що інакше тоді зробити це було не можливо тим, хто підписав контракт «на особливий період». Це був єдиний вихід для тих, хто хотів звільнитися після 3-4 років перебування на передовій. Багато з них служили сумлінно і були змушені використати такий варіант звільнення. Передбачати можливість позбавити їх статусу УБД було б несправедливо. Навіть, враховуючи на те, що закон зворотної сили немає», – заявив військовий юрист Олександр Ш.
Пільги та гарантії залишаються та навіть збільшуються
Варто зазначити, що законопроєктом передбачено збереження прав та гарантій тим, хто отримав статус учасника бойових дій чи особи з інвалідністю внаслідок війни за чинним Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу».
За словами міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, новий закон дозволить підвищити рівень державної підтримки Захисників України, членів сімей загиблих (померлих) сімей Захисників України, сприятиме утвердженню поваги та шани до їх статусу в суспільстві. Законопроєкт передбачає оновлення системи державних гарантій для ветеранів. Зокрема, гарантується повна оплата додаткового пакета до програми державних гарантій медичного обслуговування, пов’язаного з наданням: екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації. Щоправда, перелік таких медичних послуг і лікарських засобів затверджується Кабміном і тут можуть виникнути проблеми, які наразі виникають під час реалізації чинних державних програм щодо безоплатного відпуску лікарських засобів, програми «Доступні ліки» та інших, коли безоплатно надаються тільки дешеві, вітчизняні ліки, про що ми нещодавно писали.
Зрозуміло, що без належного фінансування відповідних статей видатків у держбюджеті усі заявлені гарантії можуть перетворитися на звичайні декларації.
Крім того, до тексту закону включена низка норм, які раніше регулювалися іншими законами чи нормативними актами Кабміну. Це існуючі програми кредитування житла та компенсації за купівлю житла, право на психологічну підтримку та реабілітацію, на профорієнтацію, на компенсацію вартості навчання та за надання соціальних послуг. Вводиться часткова оплата послуг з перекваліфікації або підвищення кваліфікації. Міститься стаття про ветеранський бізнес, ведення Єдиного держреєстру ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів, про формування образу ветерана та вшанування пам’яті загиблих Захисників України. Законопроєкт зберігає право на житлово-комунальні пільги, безкоштовний проїзд, санаторно-курортне лікування, безоплатну правову допомогу, першочергове відведення земельних ділянок, існуючі трудові гарантії. Більш детально про пільги та гарантії для кожної категорії ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) захисників України ми напишемо у наступній статті.
Зауважимо лише, що давно очікуваної учасниками бойових дій пільги на розмитнення автомобілів у законопроєкті №3407, на жаль, немає. А варто було б його доповнити саме такою пільгою.
Чи не занадто багато порахували?
Вимогою для будь-якого законопроєкту є фінансово-економічне обґрунтування його реалізації. За орієнтовними розрахунками його розробників на це потрібно близько 86,2 млрд грн! А за приблизними розрахунками Мінсоцполітики – 180 млрд грн!
Найбільші статті видатків авторів законопроєкту – пільги на оплату житлово-комунальних пільг (14,3 млрд грн), санаторно-курортне лікування – 25,3 млрд грн, надання пільгового іпотечного житлового кредитування – 21,2 млрд грн, підвищення пенсії – 3 млрд грн, виплата грошової компенсації вартості придбаного житлових приміщень – 5 млрд грн., пільги на навчання – 14,7 млрд грн., пільги на проїзд – 1,2 млрд грн. Для людини, яка далека від цієї теми (а таких нардепів у Верховній Раді наразі більшість), обсяги обрахованих видатків на реалізацію нового закону можуть здатися величезними. Одразу постає питання – де взяти таки ресурси під час кризи?
Втім, на наш погляд ці цифри потребують уточнення. Насправді якщо не усі, то більшість з цих видатків вже давно і щорічно фінансуються із державного бюджету (житлово-комунальні пільги, підвищення пенсій, санаторно-курортне лікування, пільги на проїзд тощо). Отже, треба окремо виділити ті видатки, які за нормами нового закону будуть потребувати додаткового фінансування. І тоді сума на реалізацію законопроєкту №3407 зменшиться у рази.
Можливо саме через це зазначений законопроєкт не підтримують Міністерство фінансів, Мінсоцполітики, Міносвіти та Міноборони. А Мінюст та Міністерство у справах ветеранів України висловили зауваження та запропонували його доопрацювати. Чи доопрацювали документ з врахуванням цих зауважень стане зрозуміло під час його розгляду на сесійному засіданні Верховної Ради.
Немає коментарів:
Дописати коментар