Якщо ви учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни чи член сім’ї загиблого, ви щороку недоотримуєте кілька тисяч гривень матеріальної допомоги. У зв’язку з новим рішенням Конституційного Суду з’явилась реальна можливість отримати ці кошти.
Кожен ветеран у 2020 році недоотримав від 7 до 12 тисяч грн щорічної виплати до 5 травня. Як отримати свої кошти - читайте далі.
СУТЬ ДОПОМОГИ
Щороку учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, членам сімей загиблих виплачується одноразова грошова допомога до 5 травня. Це щорічна виплата, вона виплачується одним платежем 1 раз на рік.
Як сказав мені один військовий, "допомога до 5 травня – чи не єдина пільга, з якою немає проблем: якщо вже призначили, то будеш отримувати її постійно".
З цим твердженням можна погодитись, але не до кінця. Так, справді, якщо відбулася перша виплата, наступні щорічні виплати здійснюються автоматично. Однак щоб отримувати, потрібно спершу її оформити. З цим можуть інколи виникати певні проблеми. А тому нагадаємо порядок дій, які треба знати і за необхідності виконати, щоб отримати допомогу до 5 травня.
ПОРЯДОК І РОЗМІРИ ВИПЛАТИ
Розмір виплати від держави залежить від статусу особи. Так, відповідно до постанови КМУ у 2020 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності виплачували 1 390 гривень, членам сімей загиблих / померлих – 900 грн, учасникам війни – 570 грн, особам з інвалідністю внаслідок війни І групи - 4 120 гривень, II групи - 3 640 гривень, III групи - 3 160 гривень.
Ці кошти мали отримати всі особи, які набули свій статус (УБД, член сім’ї загиблого тощо) у 2020 році до 05 травня включно або раніше. Якщо ж з якихось причин коштів на вашому рахунку так і немає, час звернутись з письмовою заявою до управління соцзахисту, де Ви перебуваєте на обліку, або військової частини, якщо Ви є діючим військовослужбовцем.
Після цього уповноважений орган перевірить інформацію і Вас внесуть до переліку осіб, які мають право на щорічну виплату і незабаром гроші надійдуть на картку.
І начебто все нормально. Можна отримувати щорічну допомогу до 05 травня і займатись своїми справами. Але ж ні. І в цій виплаті є проблема. Та ще й яка. Виявляється, що у 2020 році учасники бойових дій мали отримати не 1390 грн, а 8190 грн! Члени сімей загиблих – не 900 грн, а 8190 грн. Для осіб з інвалідністю внаслідок війни суми ще більші: 11466 грн замість 3160 грн (ІІІ група), 13 104 грн замість 3640 грн (ІІ група), 16380 грн замість 4120 грн (І група).
Чому ж виплачені суми були значно менші, ніж ті, які мали бути за законом?
ТРОХИ З ІСТОРІЇ АБО ТРАДИЦІЙНЕ "ТЯГНИ-ШТОВХАЙ"
Виплата до 05 травня була запроваджена вперше наприкінці 1998 року, знайшовши своє місце у профільному ветеранському Законі "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Для учасників бойових дій та членів сімей загиблих норма права звучала так:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій (ст. 12), членам сімей загиблих (ст. 15) виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Для осіб з інвалідністю внаслідок війни редакція була такою:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Така редакція правових норм зберігалася з 1998 по 2005 рік. А потім розпочався наш традиційний юридичний "тягни-штовхай". Упродовж 2006-2007 рр. допомога виплачувалась у значно менших розмірах, які були встановлені в Законах "Про Державний бюджет" на 2007 і 2008 рр, а дія норм про виплату допомоги, передбачених у ст. 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", була призупинена.
CУДОВА ПЕРСПЕКТИВА
На даний час вже є подані позови та кілька ухвал судів першої інстанції. Більшість ухвал свіжі – датовані червнем-липнем 2020 року. Суть усіх ухвал однакова – зупинити провадження по справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 440/2722/20.
Суди приймають такі рішення цілком правомірно, тому що на даний час у провадженні Верховного Суду перебуває зразкова справа щодо виплати невиплаченої частини допомоги до 05 травня у 2020 році.
Зразкова адміністративна справа – це типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. Це означає, що Верховний Суд, бачачи аналогічні справи щодо допомоги до 05 травня, які знаходяться у провадженнях Полтавського, Дніпропетровского, Чернігівського, Харківського, Хмельницького окружних адміністративних судів, вирішив розглянути дану справу як зразкову, оскільки в ній є типові спірні правовідносини для багатьох справ.
Зокрема у всіх вищевказаних адміністративних справах:
1) позивачами є особи, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
2) позовні вимоги заявлені до органів соціального захисту /соціальних виплат;
3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та вони врегульовані одними й тими самими нормами права.
Після ухвалення рішення по зразковій справі Верховним Судом інші суди мають враховувати правові висновки під час розгляду таких типових справ у майбутньому.
Отже, після ухвалення рішення Верховним Судом по цій зразковій справі стане остаточно зрозуміло, чи є правова перспектива у судах поборотись за невиплачену у 2020 році частину коштів.
А поки Верховний Суд розглядатиме цю справу, можу порекомендувати всім охочим боротися - вже зараз подавати відповідні письмові заяви (самостійно чи за допомогою правника) до управлінь соціального захисту та очікувати на письмову відповідь. За час, поки ви подасте заяву та отримаєте відповідь, ймовірно буде оприлюднене рішення Верховного Суду по цій справі. Якщо воно буде позитивним, тоді можна буде займатись подачею позовної заяви до суду.
ДЕРЖАВНА ПОЗИЦІЯ
Як бачимо, спір про розмір допомоги до 05 травня триває з 2006 року. За цей час було винесено 2 рішення Конституційного Суду, який скасовував норми законів, що обмежували розміри виплати. Однак після цього Верховна Рада і Кабмін різних скликань, за різних президентів продовжували визначати розмір допомоги не 5 (7,8,10) мінімальних пенсій за віком, а на власний розсуд.
Чому це відбувається та на чому ґрунтуються такі владні рішення?
Причина банальна – недостатньо коштів. Коли встановлювалась ця норма допомоги – 5 мінімальних пенсій за віком – кількість учасників бойових дій у 1998 році була досить малою і державний бюджет міг дозволити собі виплачувати ці кошти.
Станом на 2020 рік кількість УБД та інших осіб, які мають право на допомогу, дуже сильно зросла у зв’язку з війною та бойовими діями на Сході України. За словами міністра ветеранів Сергія Бессараба "кількість учасників бойових дій на сьогодні становить близько 400 тисяч осіб". Якщо порахувати лише виплату у 2020 році для УБД, то вона приблизно становила 500 млн грн. А мала становити 3 млрд 200 млн грн відповідно до рішення Конституційного Суду. Це без урахування членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Що ж робити на державному рівні?
Якщо ми візьмемо сферу ветеранських прав, то завдання держави – створити ефективну і зручну систему послуг для ветеранів, які можна просто і легко отримати. Допомога до 05 травня входить до переліку ветеранських соціальних гарантій. А тому важливо усунути двозначний підхід у визначенні розміру цієї виплати, що створює правовий хаос, порушення прав ветеранів і членів сімей загиблих, провокує конфлікти між ветеранами і органами соцзахисту. Потрібно відновити юридичну визначеність і привести дану виплату у відповідність до норм Конституції та рішень Конституційного Суду від 2008 та 2020 років.
Крок перший. Почати слід з визнання реальності і проговорювання проблеми. Цей спір щодо визначення розміру виплати триває вже 15-й рік, він має бути припинений. Потрібно припинити множення конфліктів і спорів та продовження правової невизначеності. З політичної точки зору варто чесно і відверто сказати, що коштів на виплату у 2021 році у розмірах, які передбачені в Законі (5 мінімальних пенсій за віком для УБД і членів сімей загиблих, 7,8, 10 – для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІІ, ІІ, І групи) немає. Далі публічно надати статистику та обговорити з ветеранською спільнотою наявний фінансовий ресурс та новий розмір виплат, який все одно буде більшим, ніж той, що виплачувався раніше. Інший шлях – знову мовчати, продовжуючи давній спір і порушення прав ветеранів, множачи кількість судових справ – все це веде у глухий кут.
Крок другий. Після заяв та обговорень прийняти юридичне рішення – внести зміни до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", де передбачити інший фіксований розмір (кількість прожиткових мінімумів чи мінімальних пенсій) в тексті самого закону, як того вимагав Конституційний Суд України. Закрити цю тему, перегорнути сторінку і продовжувати працювати над побудовою зручної системи ветеранських послуг. Роботи там багато.
Антон Красов, юрист, для Цензор. НЕТ
Немає коментарів:
Дописати коментар