Зважаючи на резонанс теми можливого призову резервістів (законопроект #3553), продовжую тримати руку на пульсі цього питання.
Для тих, хто не в курсі, законопроект № 3553, серед іншого, передбачає запровадження призову резервістів оперативного резерву першої черги без оголошення мобілізації строком на 6 місяців.
Детально про суть законопроекту, причини та наслідки його прийняття детально розписано тут:
На даний час законопроект проходить підготовчі регламентні процедури, які передують його розгляду на пленарному засіданні.
22.06.2020 р. з'явився висновок головного науково-експертного управління (ГНЕУ) щодо цього законопроекту.
У висновку звертається увага на застереження, про які йшлося у моїй попередній статті. Зокрема, ГНЕУ висловлює такі зауваження, як:
1) Виникає питання щодо узгодженості з конституційними приписами наданих у законопроекті Президенту України повноважень щодо НЕОДНОРАЗОВОГО ПРИЗОВУ на військову службу без оголошення мобілізації осіб, які вже відслужили відповідні строки військової служби і зараховані у резерв першої черги, а також визначення ним завдань, строків, обсягів та порядку проведення такого призову.
2) Відсутність чітких формулювань та визначених законом підстав проведення такого призову може негативно позначитись на ПРИНЦИПАХ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ, правах і свободах резервістів (див. зауваження до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). . Адже в разі прийняття проекту в Україні з’явиться категорія осіб, які на відміну від інших військовозобов’язаних громадян можуть бути неодноразово залучені до несення військової служби у мирний час незалежно від їх волі і бажання уже після того, як вони відслужили військову службу за призовом чи контрактом.
3) Неодноразовий призов.
З огляду на продовження дії в Україні особливого періоду відповідно до запропонованих у проекті новел особи, які вже відслужили військову службу за контрактом або за призовом, у тому числі, і під час мобілізації, і, можливо, перебували у зоні АТО/ООС, можуть бути знову призвані на військову службу для доукомплектування (оперативного доукомплектування) Збройних Сил України та інших військових формувань. Причому, виходячи зі змісту законопроекту, призов вказаних осіб може відбуватись неодноразово, якщо після звільнення осіб, які вже відслужили цей вид військової служби (за призовом осіб із числа резервістів в особливий період), пройшло більше року (див. п. 3 ч. 7 ст. 39-1 Закону в редакції проекту).
4) Недостатнє обгрунтування необхіності повторного призову на службу.
Так, вказівка у пояснювальній записці, що даний законопроект розроблено «у зв'язку з необхідністю удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону України військових формувань високопрофесійним особовим складом як у мирний час, так і в особливий період», не пояснює необхідність повторного призову на військову службу без оголошення мобілізації осіб, які вже відслужили визначені контрактом або призовом строки військової служби, і навіть брали участь у бойових діях.
5) Занадто широкі повноваження Президента щодо самостійного, на власний розсуд визначення строків, обсягів та порядку проведення призову резервістів.
Так, віднесення до дискреційних повноважень Президента України визначення завдань, строків, обсягів та порядку проведення призову на військову службу осіб із числа резервістів в особливий період без оголошення мобілізації і поза парламентським контролем, на нашу думку, не узгоджується зі ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6) виникає сумнів щодо узгодженості з конституційними приписами передбачених у законопроекті повноважень Президента України щодо проведення повторного призову на військову службу осіб без оголошення мобілізації.
7) Нечітка термінологія.
Поняття «оперативне доукомплектування» у проекті не визначено, що створює можливість для його неоднозначного тлумачення та застосування, і може негативно позначитись на правах та свободах громадян України.
Узагальнений висновок Головного науково-експертного управління: законопроект потребує істотного доопрацювання.
Даний висновок фактично означає необхідність повного перегляду законопроекту та неможливість його прийняття в такому вигляді. Це ще раз підтверджує занепокоєння на негативні наслідки законопроекту, описані у минулій публікації.
Далі очікуватимемо висновок головного комітету.
Я і надалі слідкуватиму за ходом розгляду законопроекту #3553 та інформуватиму вас про це.
Антон Красов, юрист і правозахисник, https://www.facebook.com/anton.krasov
Джерело
Для тих, хто не в курсі, законопроект № 3553, серед іншого, передбачає запровадження призову резервістів оперативного резерву першої черги без оголошення мобілізації строком на 6 місяців.
Детально про суть законопроекту, причини та наслідки його прийняття детально розписано тут:
На даний час законопроект проходить підготовчі регламентні процедури, які передують його розгляду на пленарному засіданні.
22.06.2020 р. з'явився висновок головного науково-експертного управління (ГНЕУ) щодо цього законопроекту.
У висновку звертається увага на застереження, про які йшлося у моїй попередній статті. Зокрема, ГНЕУ висловлює такі зауваження, як:
1) Виникає питання щодо узгодженості з конституційними приписами наданих у законопроекті Президенту України повноважень щодо НЕОДНОРАЗОВОГО ПРИЗОВУ на військову службу без оголошення мобілізації осіб, які вже відслужили відповідні строки військової служби і зараховані у резерв першої черги, а також визначення ним завдань, строків, обсягів та порядку проведення такого призову.
2) Відсутність чітких формулювань та визначених законом підстав проведення такого призову може негативно позначитись на ПРИНЦИПАХ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ, правах і свободах резервістів (див. зауваження до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). . Адже в разі прийняття проекту в Україні з’явиться категорія осіб, які на відміну від інших військовозобов’язаних громадян можуть бути неодноразово залучені до несення військової служби у мирний час незалежно від їх волі і бажання уже після того, як вони відслужили військову службу за призовом чи контрактом.
3) Неодноразовий призов.
З огляду на продовження дії в Україні особливого періоду відповідно до запропонованих у проекті новел особи, які вже відслужили військову службу за контрактом або за призовом, у тому числі, і під час мобілізації, і, можливо, перебували у зоні АТО/ООС, можуть бути знову призвані на військову службу для доукомплектування (оперативного доукомплектування) Збройних Сил України та інших військових формувань. Причому, виходячи зі змісту законопроекту, призов вказаних осіб може відбуватись неодноразово, якщо після звільнення осіб, які вже відслужили цей вид військової служби (за призовом осіб із числа резервістів в особливий період), пройшло більше року (див. п. 3 ч. 7 ст. 39-1 Закону в редакції проекту).
4) Недостатнє обгрунтування необхіності повторного призову на службу.
Так, вказівка у пояснювальній записці, що даний законопроект розроблено «у зв'язку з необхідністю удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону України військових формувань високопрофесійним особовим складом як у мирний час, так і в особливий період», не пояснює необхідність повторного призову на військову службу без оголошення мобілізації осіб, які вже відслужили визначені контрактом або призовом строки військової служби, і навіть брали участь у бойових діях.
5) Занадто широкі повноваження Президента щодо самостійного, на власний розсуд визначення строків, обсягів та порядку проведення призову резервістів.
Так, віднесення до дискреційних повноважень Президента України визначення завдань, строків, обсягів та порядку проведення призову на військову службу осіб із числа резервістів в особливий період без оголошення мобілізації і поза парламентським контролем, на нашу думку, не узгоджується зі ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
6) виникає сумнів щодо узгодженості з конституційними приписами передбачених у законопроекті повноважень Президента України щодо проведення повторного призову на військову службу осіб без оголошення мобілізації.
7) Нечітка термінологія.
Поняття «оперативне доукомплектування» у проекті не визначено, що створює можливість для його неоднозначного тлумачення та застосування, і може негативно позначитись на правах та свободах громадян України.
Узагальнений висновок Головного науково-експертного управління: законопроект потребує істотного доопрацювання.
Даний висновок фактично означає необхідність повного перегляду законопроекту та неможливість його прийняття в такому вигляді. Це ще раз підтверджує занепокоєння на негативні наслідки законопроекту, описані у минулій публікації.
Далі очікуватимемо висновок головного комітету.
Я і надалі слідкуватиму за ходом розгляду законопроекту #3553 та інформуватиму вас про це.
Антон Красов, юрист і правозахисник, https://www.facebook.com/anton.krasov
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар