Наразі виникла потреба в роз’ясненні та обговоренні нового виду військової служби і нового призову, які запропоновано ввести в дію після ухвалення законопроєкту № 3553.
23 червня 2018 року набув чинності Закон # 2397 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби". Згідно з його положеннями військовослужбовцям дозволили звільнятись із військової служби і завершили кількарічну епопею з "безстроковими" контрактами і масовими порушеннями прав військовослужбовців.
Минуло 2 роки…
Якщо ввести в пошуковій системі словосполучення "законопроєкт 3553", отримаємо такі результати: "Проєкт закону 3553", "Законопроєкт про військовий облік: що хочуть змінити для резервістів", "Президент подав законопроєкт про введення призову резервістів", "150 тисяч резервістів можуть бути призвані за законопроєктом №3553" тощо.
У всьому цьому потоці інформації важливо не загубитися і водночас позбутися змістовного туману, щоб сонце правової ясності і простоти з цього питання зійшло на нашу суспільну та індивідуальну свідомість…
РОЗБИРАЄМОСЬ У ТЕРМІНАХ: ПРИЗОВ І ВІЙСЬКОВИЙ РЕЗЕРВ
28.05.2020 р. у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт № 3553 (Офіційна назва "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку). Суб’єктом внесення є президент України. Того ж дня законопроєкт був направлений до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки для розгляду, де він перебуває і зараз.
Отже, ми маємо "свіжий", нещодавно зареєстрований у Верховній Раді, але не розглянутий на пленарному засіданні проєкт закону, що стосується питань військового обліку, призову, військового резерву та є важливим для військовослужбовців та осіб, які раніше проходили військову службу і звільнились.
Розберімось із термінами.
На даний час відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" призов на військову службу відбувається:
на строкову службу. Строк служби залежно від наявності вищої освіти 12 чи 18 місяців. Призиваються громадяни призовного віку до 27 років включно, які не мали права на відстрочку. Існував завжди, всім добре відомий вид призову.
У разі оголошення мобілізації на особливий період (строк служби - впродовж мобілізації, точно законодавчо не визначений). Фактично під час шести хвиль мобілізації впродовж 2014-2016 рр. строк служби становив у середньому 13-14 місяців по кожній хвилі. Даний вид призову почав застосовуватись після початку збройної агресії, оголошувалась мобілізація, яка вводились указом Президента України і затверджувалась Верховною Радою. Призивались військовозобов’язані, які придатні до служби за станом здоров’я.
військова служба за призовом осіб офіцерського складу. Призивають осіб віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою офіцерів запасу (закінчили військові кафедри), мають вищу освіту (не нижче бакалавра) і яким присвоєне первинне офіцерське звання. Строк служби – 18 місяців. Даний вид служби існував давно, однак не застосовувався до 2017 року. У 2017 році проведений вперше, надалі оголошується щороку за наказом Міністра оборони.
Таким чином, на даний час в Україні існує три види призову на військову службу.
Тепер поговоримо про військовий резерв. Хто такі резервісти?
Резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час (абз. 6 ч. 9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок…"
Спираючись на це визначення, службу у військовому резерві можна поділити на 2 види.
1) Перший вид – це резервісти-контрактники. "Громадяни України в добровільному порядку можуть бути прийняті на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. З особою укладається контракт про проходження служби у військовому резерві відповідно Збройних Сил України або інших військових формувань. (ст. 26 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу").
Наголошуємо, що цей вид служби є добровільним і діє постійно. З особою підписується контракт на чітко визначений строк, і вона проходить службу у військовому резерві. До речі, до 2015 року резервістами вважалися лише особи, які проходили службу у резерві за контрактом, служби в особливий період у військовому резерві не було.
2) Другий вид – служба у військовому резерві в особливий період.
Це спеціальний вид служби у військовому резерві, який діє лише під час особливого періоду. Юридично він з’явився після внесення змін до закону 19.03.2015 р.
На таку службу автоматично зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно-психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби.
ЗАРАХУВАННЯ ДО ОР-1
Командирами військових частин одночасно з наказами про звільнення військовослужбовців видаються накази по про їх зарахування на відповідні посади для проходження служби в оперативному резерві першої черги. У наказі командира військової частини про зарахування військовослужбовця, який звільняється в запас, до оперативного резерву першої черги вказуються дані: на яку посаду він призначений (остання посада або інша за рішенням командира), військовий комісаріат, до якого резервіст убуває для постановки на військовий облік, адреса, за якою буде проживати, і контактні телефони його та близьких родичів, за якими можливо встановити гарантований зв’язок з метою оповіщення резервіста ОР-1.
Відмітка про зарахування до оперативного резерву першої черги робиться у посвідченні офіцера або у військовому квитку у розділі "Особливі відмітки", де здійснюється запис про зарахування військовослужбовця до оперативного резерву першої черги зазначеної військової частини, який завіряється підписом начальника штабу та гербовою печаткою військової частини, наприклад: "Зарахований до оперативного резерву першої черги, в/ч В0000". Як правило, такі відмітки ставилися у військових квитках осіб, які проходили службу по мобілізації. Контрактники, які звільняються зі служби, підписують лист ознайомлення про їх зарахування до ОР-1, який надалі відсилається до органу військового управління та військового комісаріату. (підстава – Додаток до Директиви Генерального Штабу).
Як бачимо, до оперативного резерву першої черги належать усі особи, які проходили військову службу і були звільнені після 19.03.2015 р. Це велика кількість осіб, які пройшли через хвилі мобілізацій, службу за контрактом чи строкову службу під час особливого періоду.
За інформацією Генерального Штабу ЗСУ "оперативний резерв першої черги ЗСУ становить понад 200 тис. осіб, і переважна більшість резервістів готові прибути до військових частин у випадку відкритої агресії противника".
ЩО НАМ ГОТУЄ ЗАКОН ПРИЙДЕШНІЙ?
Законопроєктом № 3553 хочуть внести зміни до низки Кодексів та законів. Якщо узагальнити, то зміни стосуватимуться таких основних питань:
-запровадження нового виду військової служби – призову резервістів;
- посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства щодо військової служби та військового обліку;
- створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У цій статті йтиметься лише про призов резервістів, його особливості та аналіз наслідків у разі прийняття такого рішення.
Юридично пропонується внести зміни до до ч. 6, 10 ст. 2 ЗУ "Про військовий обов’язок..", такого змісту:
- з’являється новий вид військової служби та новий вид призову - військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
- конкретизується, кого саме може бути призвано на військову службу – громадян, зарахованих до військового оперативного резерву першої черги.
- встановлюється, що даний вид призову відбувається без оголошення мобілізації.
- строк такого призову встановлюється президентом України шляхом видання указу про призов, але не більше 6 місяців (ст. 23 Закону). Звільнення осіб відбувається так само указом президента України.
- метою такого призову є оперативне доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань.
У зв’язку з новим видом служби законопроєктом пропонується встановити новий вид військового обліку резервістів, куди будуть зараховувати:
осіб, які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві. Призов та оповіщення таких осіб здійснюється командирами військових частин, де вони проходять службу;
осіб, які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві першої черги. Призов та оповіщення таких осіб здійснюється військовими комісарами, де вони перебувають на обліку.
Підстави для відстрочки від призову є подібними до підстав, визначених щодо відстрочки від призову по мобілізації. Так, призову резервістів не підлягатимуть ті, хто:
1) визнані непридатними до військової служби за станом здоров'я;
2) досягли граничного віку перебування в резерві;
3) проходили службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
4) мають на утриманні троє і більше дітей віком до 18 років, дитину з інвалідністю;
5) самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
6) є усиновителями, опікунами, піклувальниками, на утриманні яких перебувають діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
7) зайняті постійним стороннім доглядом за особами, що його потребують;
8) мають близьких родичів які загинули або пропали безвісти під час АТО/ООС;
9) є здобувачами фахової передвищої або вищої освіти, асистентами-стажистами, аспірантами або докторантами, які навчаються за денною або дуальною формами;
10) є науково-педагогічними працівниками вищої освіти, фахової передвищої освіти, педагогічними працівниками закладів загальної середньої освіти і мають не менш як 0,75 ставки;
11) є народними депутатами України, депутатами Верховної Ради АРК.
Отже, законопроєктом № 3553 пропонується встановити новий вид призову – призов резервістів. До резервістів відносять осіб, які проходять службу у резерві по контракту та осіб, яких було звільнено з усіх видів військової служби під час особливого періоду. Кількість таких осіб = 176-200 тисяч. Строк призову – до 6 місяців. Мобілізація при цьому не вводиться.
ПРИЗОВ РЕЗЕРВІСТІВ: А ЧИ ТРЕБА?
Ухвалення закону є процесом, який входить до циклу державної політики, а тому прийняття будь-якого законопроєкту ніколи не є самоціллю саме по собі. Це наслідок необхідності вирішення певної проблеми або впровадження конкретної ідеї в життя. Перед тим як ухвалювати правовий акт, потрібно чітко розуміти, яка проблема лежить в його основі, які причини існування проблеми, дослідити, чи усуває ці причини даний законопроєкт, а також, які наслідки в різних сферах суспільного життя принесе прийняття такого законопроєкту: щоб не вийшло, що одну проблему якось вирішили, але водночас створили купу інших або спосіб вирішення був таким, що не влаштовує більшість стейкхолдерів, залучених до сфери дії законопроєкту.
До прикладу, боротися з неприємним запахом в оселі мешканці можуть в різний спосіб: не заходити в дім і переїхати в інший будинок, щоб не дихати цим запахом, спалити будинок і запаху теж не буде, лишитись в ньому, але частіше відкривати вікна, щоб було більше повітря, поставити очищувач повітря, розприскувати ароматизатор для покращення запаху, читати заклинання, сподіваючись, що все мине саме собою або все ж таки наважитись на "фантастичний сценарій" - знайти причину поганого запаху і просто усунути її.
Як бачите, проблему поганого запаху в будинку можна вирішувати в дуже різний спосіб, результати і наслідки при цьому будуть також дуже різними: якісь з них вас влаштують, а якісь виявляться зовсім неприйнятними.
Якщо прочитати пояснювальну записку законопроєкту № 3553, то однією з його цілей є впорядкування питань військового обліку в тому числі шляхом створення нового виду військової служби – призову резервістів на особливий період. Ціль хороша, хто ж не хоче впорядкованості у військовому обліку. Та перед тим як її досягти, потрібно роз’яснити про це більш детально всім навколо. Судячи з публікацій у ЗМІ на цю тему, впорядкування питань військового обліку шляхом призову резервістів кожен розуміє по-своєму.
КОМУНІКАЦІЯ
Одна з основоположних функцій права – це регулювання суспільних відносин. Регулювати щось, не враховуючи думку тих, на кого це регулювання поширюється – слизька дорога. Не забуваймо про народний дух свободи, два Майдани, війну – все це є невід’ємною частиною української суспільної дійсності.
Встановлення призову резервістів – це новий обов’язок для громадян, які проходили військову службу і були звільнені під час особливого періоду. Як зазначалося вище, кількість осіб, зарахованих до оперативного резерву першої черги, сягає 200 тисяч. І це без урахування осіб, які проходять службу у резерві за контрактом. На всіх цих осіб безпосередньо впливає і розповсюджується законопроєкт. Не забуваймо, у кожної такої особи є ще батьки, чоловік/дружина, діти, на яких законопроєкт чинить опосередкований вплив. Помножимо 200 тисяч на 4-5 – маємо приблизно 800 тисяч – 1 млн осіб, які перебуватимуть під впливом законопроєкту. Це без урахування роботодавців та працівників органів влади, які також відчують на собі зміни в режимі правового регулювання.
Вплив законопроєкту на мільйон осіб. Чи потрібна при цьому комунікація: з тими особами, які відчують на собі таке рішення, з громадськістю, з експертами? - Безумовно, впровадження будь-яких рішень потребує ефективної комунікації, а рішення, що впливає на 1 млн осіб – і поготів.
Чи були проведені широкі публічні заходи на цю тему: брифінги, прес-конференції, круглі столи, зустрічі, де б пояснювалась логіка законопроєкту, необхідність його ухвалення, обговорювались би наслідки? - На жаль, ні.
Будь-яке рішення, що передбачає впровадження додаткових обов’язків для громадян, посилення їх відповідальності, не може відбутись без попередньої комунікації. В іншому випадку чекайте на суспільну реакцію: обурення, нерозуміння, протест, саботаж, зниження рівня довіри до влади, намагання обійти і ухились від виконання рішення, в наших умовах ще й з додаванням корупційної складової. Не комунікуєте – і такий мікс вже на порозі! Відчиняйте двері.
Підтвердженням цьому є те, що законопроєкт ще навіть не розглядався у Верховній Раді, не пройшов і першого читання, був зареєстрований у парламенті лише два тижні тому, а на сайті Президента України вже через три дні після реєстрації з’явилась петиція з критикою його змісту та проханням про його відкликання.
Тому проведення ефективної і широкої комунікації щодо законопроєкту № 3553 залишається на порядку денному.
ЩО БУДЕ У РАЗІ УХВАЛЕННЯ?
Тепер давайте розберемось, які наслідки буде мати призов резервістів для державної військової машини та для конкретного громадянина, якого можуть призвати.
Навіщо вводиться призов резервістів?
Про причини введення в пояснювальній записці законопроєкту не йдеться, однак ця причина прямо виражена у його тексті, зокрема у ст. 39-1 , якою пропонується доповнити ЗУ "Про військовий обов’язок…", викладена в такій редакції:
"Для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву першої черги, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період".
Відповідь очевидна й давно відома. У військових формуваннях некомплект, десь більше, десь менше, але проблема істотна. І ось проблему некомплекту вирішують шляхом примусової комплектації з числа осіб, які вже мають досвід військової служби, а багато з них ще й досвід бойовий.
У даному разі ми не беремо до уваги конкретну людину, яку призивають, це зробимо у наступному пункті. У фокусі нашої уваги лише військова машина як сукупність військових формувань, які забезпечують незалежність і територіальну цілісність України. З цієї точки зору військова машина має бути сильною, боєздатною і ефективною. Чи робить запровадження призову резервістів крок у цьому напрямку?
Кількісно – так. Завжди можна оголосити призов і набрати певну кількість людей, закрити необхідні прогалини і отримати 100% комплектацію. Очевидною перевагою такого підходу є те, що призов буде здійснено з числа осіб, які мають військовий досвід, багато з яких досвід бойовий. Це суттєвий плюс. Також цей процес досить швидкий у часі: оголосили, призвали, доукомплектували. Додаткового затвердження указу президента Верховною Радою, як це відбувається при оголошенні мобілізації, не потрібно. На цьому плюси закінчуються.
Призов – це завжди вирішення вузької проблеми нестачі кількості осіб на конкретні посади. Призов сам по собі не змінює ефективність війська, забезпечення сучасним спорядженням для ведення бойових дій, не впроваджує більш ефективне використання коштів та не зачіпає ряд інших проблем, які існують у військових формуваннях.
Бойовий дух та мотивація воїна – речі, які також дуже важливі в армії. Уявімо мотивацію військовослужбовця, який пройшов мобілізацію 2014-2016 рр, відслужив три роки по контракту, пройшов АТО/ООС, і ось його призивають на 6 місяців для доукомплектації якоїсь частини, відривають від родини, роботи. При цьому війна в нас не оголошена, воєнний стан не введений, мобілізація не застосована, додаткового спалаху агресії ворога немає. Морально-психологічний стан і мотивація такого військовослужбовця очевидна.
А тепер помножимо цей стан на кількість призваних резервістів з такою мотивацією. Так, отримується кількість, але не якість. Чи армію з таким бойовим духом ми хочемо отримати?
Тепер поговоримо про концепцію армії, яку ми будуємо. Є дві окремі дороги: або ми рухаємось до професійної ефективної армії, які фінансово добре забезпечені і оснащені та мотивовані морально, фінансово, соціально продовжувати службу, або робимо ставку на призов військовозобов’язаних без реформування армії.
Було б раціональним робити ставку саме на професіоналізацію ЗСУ. А мобілізація має застосовуватись лише у разі серйозних загострень на фронті чи суттєвого посилення зовнішньої агресії. Саме в контексті мобілізації можна призивати резервістів. Це буде зрозуміло і логічно. Разом з тим це зовсім не означає, що не потрібно працювати із військовим резервом. Більше того, створення підготовленого резерву є одним із завдань Воєнної Доктрини України. З резервом потрібно працювати: створювати відповідну управлінську систему, заохочувати осіб до підписання контракту у військовому резерві, проводити відповідну роботу з оперативним резервом першої черги шляхом короткочасних зборів, розвивати концепцію системи територіальної оборони тощо.
Проблема неповної комплектації вирішується новою мотивацією для військовослужбовця і новим ставленням до нього. Кожен військовослужбовець – це не просто людина, яка відслужила і пішла, це потужний індивідуальний ресурс зі своїм безцінним досвідом, знаннями та навичками, якого потрібно по-справжньому поважати, сприяти безперешкодній реалізації його прав, демонструвати майбутні горизонти і перспективи на службі за допомогою посилення фінансового, соціального та інших компонентів під час його служби, зробити все можливе, щоб після завершення контракту справжні професіонали хотіли продовжувати свою військову справу, підписуючи наступний контракт. Військовослужбовець має стати престижною і добре оплачуваною професією, де той, хто хоче і може, має отримати можливість реалізувати себе наповну. Наша безпека і оборона – це пріоритет номер один на довгі роки. При цьому, звичайно, без реформи систем управління та фінансування армії також не обійтись.
КРИТЕРІЙ СПРАВЕДЛИВОСТІ
"Право – мистецтво добра і справедливості", - так свого часу писали римляни. Цей вираз навіть попри свою абстрактність та пафосність має бути доровказом під час проведення суспільних трансформацій.
Розберімось, які наслідки матиме законопроєкт № 3553 для конкретного резервіста, якого можуть призвати. Чи є він справедливим для нього?
Уявімо собі портрет. Перед нами постає колишній військовослужбовець Степан 34 років, який пішов на службу у 2014 році за покликом серця захищати Батьківщину, відслужив рік по мобілізації, потім лишився ще на 3 роки за контрактом. Після звільнення був зарахований до оперативного резерву першої черги. Звільнився, знайшов хорошу роботу, одружився, народилися діти. За 4 роки служби набув цінного військового і бойового досвіду, але погіршив стан здоров’я. Там, на передовій з побратимами, все було ясно і зрозуміло. В цивільному житті з державними пільгами і гарантіями все непросто: щоб їх отримати, часто треба боротися і оббігати купу кабінетів. Після служби став на облік у комісаріат, підлікувався в обласному госпіталі, отримує знижку на комуналку, щорічну допомогу до 05 травня; землю так і не отримав – у сільраді сказали, що вільної землі немає, безкоштовним проїздом не користується, тому що в селі немає громадського транспорту, а міжміським по УБД не беруть, говорять – іди купуй квиток у касі, а каси у селі немає. Працює, годує родину, живе.
І ось Степана призивають як резервіста на 6 місяців. При цьому він розуміє, що додаткової загрози немає, мобілізації не оголошено. І він знову має покинути родину та роботу на пів року. І тут постає питання соціальної справедливості. Степан проходив службу в тяжкі часи по мобілізації, далі служив по контракту і саме його і таких, як він, призивають, а інших, хто не служив, не чіпають. При цьому є військовослужбовці, які проходять службу на контракту. Чи є крайня необхідність в такому призові? – Ні, жодних додаткових зовнішніх загроз немає, з існуючими справляються ЗСУ та інші органи. Тобто виходить, що проблеми з комплектуванням частин намагаються вирішувати не управлінським чином, не заохоченням на контрактну службу , а призовом – за рахунок таких, як Степан, які служили і яких знову можна призвати. Чи це є справедливим?
Також було б непогано подумати про довіру до органів влади, статус і відношення до військової служби після запровадження призову резервістів, які вже і так віддали свій військовий обов’язок.
Всі ці компоненти дозволяють нам глибше подивитися на те, чи є справедливим такий обов’язковий призов резервістів і зробити відповідні висновки, в тому числі посилити механізм соціальних гарантій для військовослужбовців та ветеранів, які зможуть отримувати належні їм послуги швидко, зручно й без бюрократії.
ЩО ДАЛІ…ПО РЕГЛАМЕНТУ?
Законопроєкт № 3553 визначено як невідкладний — а отже, парламент має розглянути його в найкоротший термін.
Відповідно до регламентної процедури законопроєкт має пройти розгляд головного комітету, винесення на розгляд депутатів у сесійній залі, ухвалення законопроєкту у першому читанні, підготовка до другого читання, розгляд в другому читанні та прийняття законопроекту в цілому. Після цього президент України має підписати та оприлюднити такий закон для набуття ним чинності. Як бачимо, це шлях достатньо довгий, на кожному етапі якого законопроєкт може змінюватися або відкликатися чи відхилятися.
З огляду на все викладене, вважаємо за доцільне винести даний законопроєкт на широке громадське й експертне обговорення, де врахувати всі позитивні та негативні наслідки його прийняття. При цьому потрібно надалі рухатися в бік професійної армії, створювати додаткові стимули й гарантії для військовослужбовців, займатись реформуванням управлінського та фінансового компонентів державної військової машини. Все це крок за кроком приведе нас до сильної, потужної й професійної армії, де призов осіб (за винятком випадків мобілізації) просто не буде потрібен, до війська, що здатне стояти на сторожі національної безпеки і оборони. Рухаймось уперед!
Антон Красов, юрист, правозахисник
Источник
Немає коментарів:
Дописати коментар