Попри п’ятий рік протистояння російській окупації, найгострішою проблемою залишається нерозуміння керівниками установ та підприємств важливості проведення зборів резервістів.
У Повітряних Силах тривають заходи з підготовки резервістів оперативного резерву.
Як зазначають у Командуванні ПС, уперше за десять років вони є комплексними та масштабними, та ще й залучено до них усі без винятку ланки управління. Порівняно зі схожими торішніми заходами нині змістилися й акценти: якщо раніше наголошували власне на роботі з підготовки якісного та кількісного складу самого резерву, то нині Повітряні Сили здебільшого перевіряють власні сили на здатність прийняти значну кількість мобресурсу. Так, саме значну, адже, маючи на кордоні війська північного сусіда-агресора, варто бути готовими до реалізації будь-яких сценаріїв та реагувати на них миттєво. Тому швидкість вирішення питань фінансового характеру, обліку, харчування, видачі обмундирування в умовах надходження величезної кількості резервістів і стала ледь не основним критерієм оцінювання заходів
Для прикладу, в окремому полку зв’язку, що на Вінниччині, збори оперативного резерву першої черги тривали лише одну добу (перевірні збори). Попри це, тут не пам’ятають подібного розмаху, адже для доукомплектування військової частини прибули одразу кілька сотень осіб. Розуміючи, що кращої нагоди годі й чекати, командування частини навіть устигло провести невелику піар-кампанію служби у військовому резерві та за контрактом, бо гарні фахівці у війську завжди потрібні, і саме сьогодні хтось із резервістів пристане на умови та підпише контракт.
— Це наймасштабніші збори щонайменше за останні десять років, — каже командир полку зв’язку полковник Олександр Коротков. — Раніше ми зазвичай приймали лише кілька десятків резервістів. Нині йдеться про сотні, яких швидко потрібно поставити на всі види забезпечення, переодягнути, нагодувати й встигнути виплатити кошти. Для нас це новий досвід. Утім колектив частини діяв злагоджено. Швидко розгорнули об’єднаний пункт прийому особового складу. Жодних затримок із видачею документів, та й формування команд відбулося за заздалегідь відпрацьованим сценарієм.
І найголовніше, що особливо підкреслюють у командуванні частини, — за підсумками зборів десять резервістів підписали контракт на службу в резерві. Були й резервісти, що виявили бажання укласти контракт на військову службу.
— Саме в цьому колективі я служив іще 1991 року, — розповідає старший сержант запасу Володимир Коцюбенко. — На перший погляд відтоді мало що змінилося. Та насправді нині і атмосфера служби інша, і матеріальне забезпечення поліпшилося в рази. Тільки харчування чого варте. Як виявилося, печія — то не обов’язковий додаток до солдатського обіду.
Та найбільше резервісти задоволені тим, що на завершення перевірних зборів кожен із них отримав належну йому суму коштів.
— Звісно, про великі суми не йдеться, — каже полковник Коротков. — Однак ці виплати резервістам є обов’язковими під час будь-яких зборів.
І неважливо, чи тривають вони один день, чи тривають тридцять. Найменша сума, яку сьогодні отримує рядовий резервіст за рік у разі проходження 30-денних зборів, становить понад 3 тис. грн. І це не враховуючи, що за основним місцем роботи за час зборів він також має отримувати свою середньомісячну заробітну плату. Не забули й про безробітних резервістів, які, написавши відповідну заяву, крім цього, отримують і грошове забезпечення на випадок безробіття (це понад 1,7 тис. грн). Загалом за 30-денні збори безробітні резервісти рядового складу отримують близько 5 тис. грн, а резервісти, які працюють, — понад 6,7 тис. грн. А це вже чималі кошти, і їхня кількість щороку зростає.
Хоча країна п’ятий рік поспіль протистоїть російській окупації на Сході держави, у військовій частині нарікають, що найгострішою проблемою, з якою стикається і командування, і резервісти, є банальне нерозуміння з боку керівників установ або підприємств важливості зборових заходів. Тому дуже часто резервісти, яких викликають на навчання, стикаються з перепонами, особливо з боку приватних підприємців.
Чи то вони відпускають неохоче, чи то за час, проведений на зборах, не платять. І така ситуація притаманна для всіх регіонів країни.
— Про цю проблему ми знаємо, — стверджує начальник Головного управління персоналу — заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Артур Артеменко. — Тому нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» із червня 2014 року посилено адміністративну відповідальність керівників незалежно від підпорядкування та форм власності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На сьогодні розмір штрафу за таке порушення для посадових осіб може сягати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного такого правопорушення штрафні санкції може бути збільшено втричі.
Службу у військовому резерві було запроваджено з 2006 року. Але популярним цей вид служби так і не став. До 2013 року в українській армії було трохи більше як дві тисячі резервістів. Коли почалася антитерористична операція, службі в резерві стали приділяти значно більше уваги. І в березні 2015 року було ухвалено закон, який запроваджує обов’язкове зарахування в оперативний резерв військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за умови їхньої придатності до служби в резерві за станом здоров’я та за їхніми морально-психологічними характеристиками.
— Норма, за якою принцип обов’язковості застосовують поряд із добровільним комплектуванням військового резерву, діє тільки в особливий період, — розповідає генерал-лейтенант Артур Артеменко. — Тому ми не припиняємо роботу з підвищення привабливості цього виду служби. Фахівці Генерального штабу вже підготували законопроект, що передбачає чергове розширення соціального пакету для резервістів, який буде майже аналогічним тому, котрий мають військовослужбовці за контрактом. У разі його ухвалення ідеться, зокрема, про безкоштовне медичне забезпечення, пільгове здобування вищої освіти, урахування служби в резерві під час обчислення пенсії, зменшення податків для роботодавців будь-якої форми власності під час прийняття на роботу резервіста тощо.
У Генеральному штабі переконані, що, серед іншого, це стане дієвим механізмом збереження для Збройних Сил уже підготовлених кадрів резерву, а також тих, котрі мають бойовий досвід участі в АТО та ООС. Варто додати, що лише 2018 року понад 11 тис. резервістів оперативного резерву першої черги й понад 17 тис. резервістів оперативного резерву другої черги пройшли перепідготовку у військових частинах, більше як 2 тис. з них уже уклали з командирами відповідних частин контракт на службу у військовому резерві.
У Збройних Силах України служить в оперативному резерві понад 171 тис. осіб. Більшість із них — колишні мобілізовані та військовослужбовці з бойовим досвідом, яких із 2015 року на час особливого періоду обов’язково зараховують в оперативний резерв після завершення терміну служби
Сьогодні в Міноборони роблять ставку на перехід від обов’язкової служби в резерві до добровільної з підписанням контракту на службу у військовому резерві. Аби процес не набув ознак формальності, на початку цього року при Генеральному штабі ЗС України створено Раду резервістів Збройних Сил України. Нині вона вже працює. До Ради резервістів увійшли на громадських засадах представники всіх бойових частин, на базі яких відбуваються навчальні збори резервістів. Це є виборний, постійний консультативно-дорадчий орган при Генеральному штабі ЗС України.
Члени Ради резервістів не лише моніторять процес залучення військкоматами резервістів до зборів, а й спілкуються з військовозобов’язаними в частинах під час навчань резервістів, виявляють потенційні проблеми та пропонують методи їх усунення. Члени Ради резервістів забезпечують безпосередній дієвий і швидкий зв’язок між первинною ланкою у військах та Генеральним штабом ЗС України.
— За даними міжнародного рейтингу Global Firepower, 2017 року за кількістю оперативного резерву Україна посіла дев’яте місце серед 136 країн світу, — зазначає заступник голови Ради резервістів ЗСУ молодший лейтенант запасу Мирослав Гай. — Маючи за плечима реальний бойовий досвід, резервісти сучасної української армії добре розуміють, чого коштує незалежність країни. Саме тому кількісний показник резерву має перерости в якісний.
Важливим елементом підвищення рівня військового резерву є постійні навчання із цією категорією осіб. Нині в Збройних Силах України вже не відбувається формальних зборів резервістів. Кожне таке навчання проходить у тісній співпраці з особовим складом бойової частини.
— Щодня щось нове: виживання в польових умовах, стрільби, водіння, підривна справа, а сьогодні — стрибки з парашутом. Такої насиченості занять я не пам’ятаю, — ділиться враженнями про збори резервістів на базі 95-ї одшбр 56-річний Микола П. з Полтавщини. — Українська армія й справді змінюється. Це видно по інструкторах, які нас навчають. На перший погляд звичайні хлопці, а скільки вони вже всього бачили… Нам є чого в них повчитися!
З об’єктивних причин, наприклад через стан здоров’я або зміну місця проживання, кількість резервістів постійно змінюється. Саме тому необхідно раз на рік проводити збори резервістів як для визначення кількості, так і для відновлення та вдосконалення навичок у військовій справі.
— Якщо військовозобов’язані не укладуть контракт на службу в резерві, то вони не будуть закріпленими за конкретною частиною й не матимуть визначеної військової облікової спеціальності чи посади, — роз’яснює резервіст Мирослав Гай. — Тобто в разі участі в наступних зборах або в разі оголошення мобілізації, наприклад снайпера можуть призначити на будь-яку іншу спеціальність, і якщо пощастить, у його військовій частині, а можуть і в будь-який інший підрозділ. Аби не було такої плутанини й неефективного розподілу фахівців, потрібно укладати контракт. Тоді людина знатиме точно не лише частину, до якої її приписано, своїх товаришів по службі, а й свою військову спеціальність, посаду та своє озброєння. І за потреби вона є вже повноцінною бойовою одиницею, яка протягом 24 годин розпочне виконувати бойове завдання, не витрачаючи дорогоцінний час на тривале бойове злагодження.
Особи рядового складу укладають контракт із командиром бойової частини на службу в резерві на три роки, а особи сержантського та офіцерського складу — на п’ять. Резервістами на рівних правах можуть бути як чоловіки, так і жінки. Крім того, резервісти, які уклали контракт на службу в резерві, мають змогу отримувати чергові військові звання, удосконалювати свою підготовку, здобувати нові військово-облікові спеціальності та одержувати за участь у зборах належне й досить чимале грошове забезпечення.
— Сьогодні триває планомірна робота для збільшення інтенсивності зборів резервістів та зменшення їхньої тривалості, — каже Мирослав Гай. — Ми хочемо, аби такі навчання тривали не більше ніж два тижні. Тоді резервістові значно простіше відлучитися з основного місця роботи й залишити сім’ю на такий час. Також потрібно змінювати норми забезпечення, починаючи з харчування й закінчуючи терміном носіння форми в різних родах військ у разі залучення до виконання завдань у тактичних умовах. Для того щоб службу в резерві вважали не тільки почесним обов’язком, а й була вона привабливою як із морального, так і з матеріального боку, потрібно внести зміни до значної кількість законів та нормативно-правових актів з урахуванням реальних можливостей держави.
Генеральний штаб ЗСУ підготував і вніс на розгляд парламенту проект закону, який має на меті значно поліпшити умови служби в резерві, зробити її привабливішою як для самого резервіста, так і для його роботодавця будь-якої форми власності. У проекті закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами за контрактом в особливий період» запропоновано внести зміни в низку законодавчих актів щодо соціальних пільг і гарантій резервістам, які служитимуть за контрактом.
Наталія ЯРМІЛКО, «Народна армія»
У проекті закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами за контрактом в особливий період» зазначено такі зміни соціальних пільг і гарантій резервістам:
— виплата грошового забезпечення резервістам як військовослужбовцям (за дні виконання обов’язків служби);
— виплата одноразової грошової винагороди в разі укладання контракту на службу в резерві;
— надання безоплатної медичної допомоги у військово-медичних закладах резервістам за контрактом як під час служби, так і після 25 років служби у військовому резерві;
— зарахування часу служби у військовому резерві до військової пенсії з розрахунку три роки служби у військовому резерві за один рік служби;
— забезпечення гарантованого першочергового працевлаштування для резервістів за контрактом;
— надання додаткових діб до щорічної відпустки за час служби в резерві — до десяти діб;
— забезпечення переваг резервістам за контрактом під час вступу на державну службу;
— надання позачергово місця дітям резервістів у дитячих закладах за місцем проживання;
— зменшення податків роботодавцям на кожного резервіста, який працює (зменшення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 22 до 8,41%);
— звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб — підприємців, які служать у військовому резерві за контрактом;
— посилення адміністративної та кримінальної відповідальності резервістів за ухиляння від призову як під час мобілізації, так і на навчальні збори;
— запровадження обов’язку для резервістів самостійно з’являтися у військовий комісаріат у разі оголошення мобілізації;
— упорядкування питань організації та ведення військового обліку резервістів тощо.
Джерело
http://milnavigator.com.ua/archives/20654
У Повітряних Силах тривають заходи з підготовки резервістів оперативного резерву.
Як зазначають у Командуванні ПС, уперше за десять років вони є комплексними та масштабними, та ще й залучено до них усі без винятку ланки управління. Порівняно зі схожими торішніми заходами нині змістилися й акценти: якщо раніше наголошували власне на роботі з підготовки якісного та кількісного складу самого резерву, то нині Повітряні Сили здебільшого перевіряють власні сили на здатність прийняти значну кількість мобресурсу. Так, саме значну, адже, маючи на кордоні війська північного сусіда-агресора, варто бути готовими до реалізації будь-яких сценаріїв та реагувати на них миттєво. Тому швидкість вирішення питань фінансового характеру, обліку, харчування, видачі обмундирування в умовах надходження величезної кількості резервістів і стала ледь не основним критерієм оцінювання заходів
Для прикладу, в окремому полку зв’язку, що на Вінниччині, збори оперативного резерву першої черги тривали лише одну добу (перевірні збори). Попри це, тут не пам’ятають подібного розмаху, адже для доукомплектування військової частини прибули одразу кілька сотень осіб. Розуміючи, що кращої нагоди годі й чекати, командування частини навіть устигло провести невелику піар-кампанію служби у військовому резерві та за контрактом, бо гарні фахівці у війську завжди потрібні, і саме сьогодні хтось із резервістів пристане на умови та підпише контракт.
— Це наймасштабніші збори щонайменше за останні десять років, — каже командир полку зв’язку полковник Олександр Коротков. — Раніше ми зазвичай приймали лише кілька десятків резервістів. Нині йдеться про сотні, яких швидко потрібно поставити на всі види забезпечення, переодягнути, нагодувати й встигнути виплатити кошти. Для нас це новий досвід. Утім колектив частини діяв злагоджено. Швидко розгорнули об’єднаний пункт прийому особового складу. Жодних затримок із видачею документів, та й формування команд відбулося за заздалегідь відпрацьованим сценарієм.
І найголовніше, що особливо підкреслюють у командуванні частини, — за підсумками зборів десять резервістів підписали контракт на службу в резерві. Були й резервісти, що виявили бажання укласти контракт на військову службу.
— Саме в цьому колективі я служив іще 1991 року, — розповідає старший сержант запасу Володимир Коцюбенко. — На перший погляд відтоді мало що змінилося. Та насправді нині і атмосфера служби інша, і матеріальне забезпечення поліпшилося в рази. Тільки харчування чого варте. Як виявилося, печія — то не обов’язковий додаток до солдатського обіду.
Та найбільше резервісти задоволені тим, що на завершення перевірних зборів кожен із них отримав належну йому суму коштів.
— Звісно, про великі суми не йдеться, — каже полковник Коротков. — Однак ці виплати резервістам є обов’язковими під час будь-яких зборів.
І неважливо, чи тривають вони один день, чи тривають тридцять. Найменша сума, яку сьогодні отримує рядовий резервіст за рік у разі проходження 30-денних зборів, становить понад 3 тис. грн. І це не враховуючи, що за основним місцем роботи за час зборів він також має отримувати свою середньомісячну заробітну плату. Не забули й про безробітних резервістів, які, написавши відповідну заяву, крім цього, отримують і грошове забезпечення на випадок безробіття (це понад 1,7 тис. грн). Загалом за 30-денні збори безробітні резервісти рядового складу отримують близько 5 тис. грн, а резервісти, які працюють, — понад 6,7 тис. грн. А це вже чималі кошти, і їхня кількість щороку зростає.
Хоча країна п’ятий рік поспіль протистоїть російській окупації на Сході держави, у військовій частині нарікають, що найгострішою проблемою, з якою стикається і командування, і резервісти, є банальне нерозуміння з боку керівників установ або підприємств важливості зборових заходів. Тому дуже часто резервісти, яких викликають на навчання, стикаються з перепонами, особливо з боку приватних підприємців.
Чи то вони відпускають неохоче, чи то за час, проведений на зборах, не платять. І така ситуація притаманна для всіх регіонів країни.
— Про цю проблему ми знаємо, — стверджує начальник Головного управління персоналу — заступник начальника Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Артур Артеменко. — Тому нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» із червня 2014 року посилено адміністративну відповідальність керівників незалежно від підпорядкування та форм власності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На сьогодні розмір штрафу за таке порушення для посадових осіб може сягати ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного такого правопорушення штрафні санкції може бути збільшено втричі.
Службу у військовому резерві було запроваджено з 2006 року. Але популярним цей вид служби так і не став. До 2013 року в українській армії було трохи більше як дві тисячі резервістів. Коли почалася антитерористична операція, службі в резерві стали приділяти значно більше уваги. І в березні 2015 року було ухвалено закон, який запроваджує обов’язкове зарахування в оперативний резерв військовослужбовців, які звільняються з військової служби, за умови їхньої придатності до служби в резерві за станом здоров’я та за їхніми морально-психологічними характеристиками.
— Норма, за якою принцип обов’язковості застосовують поряд із добровільним комплектуванням військового резерву, діє тільки в особливий період, — розповідає генерал-лейтенант Артур Артеменко. — Тому ми не припиняємо роботу з підвищення привабливості цього виду служби. Фахівці Генерального штабу вже підготували законопроект, що передбачає чергове розширення соціального пакету для резервістів, який буде майже аналогічним тому, котрий мають військовослужбовці за контрактом. У разі його ухвалення ідеться, зокрема, про безкоштовне медичне забезпечення, пільгове здобування вищої освіти, урахування служби в резерві під час обчислення пенсії, зменшення податків для роботодавців будь-якої форми власності під час прийняття на роботу резервіста тощо.
У Генеральному штабі переконані, що, серед іншого, це стане дієвим механізмом збереження для Збройних Сил уже підготовлених кадрів резерву, а також тих, котрі мають бойовий досвід участі в АТО та ООС. Варто додати, що лише 2018 року понад 11 тис. резервістів оперативного резерву першої черги й понад 17 тис. резервістів оперативного резерву другої черги пройшли перепідготовку у військових частинах, більше як 2 тис. з них уже уклали з командирами відповідних частин контракт на службу у військовому резерві.
У Збройних Силах України служить в оперативному резерві понад 171 тис. осіб. Більшість із них — колишні мобілізовані та військовослужбовці з бойовим досвідом, яких із 2015 року на час особливого періоду обов’язково зараховують в оперативний резерв після завершення терміну служби
Сьогодні в Міноборони роблять ставку на перехід від обов’язкової служби в резерві до добровільної з підписанням контракту на службу у військовому резерві. Аби процес не набув ознак формальності, на початку цього року при Генеральному штабі ЗС України створено Раду резервістів Збройних Сил України. Нині вона вже працює. До Ради резервістів увійшли на громадських засадах представники всіх бойових частин, на базі яких відбуваються навчальні збори резервістів. Це є виборний, постійний консультативно-дорадчий орган при Генеральному штабі ЗС України.
Члени Ради резервістів не лише моніторять процес залучення військкоматами резервістів до зборів, а й спілкуються з військовозобов’язаними в частинах під час навчань резервістів, виявляють потенційні проблеми та пропонують методи їх усунення. Члени Ради резервістів забезпечують безпосередній дієвий і швидкий зв’язок між первинною ланкою у військах та Генеральним штабом ЗС України.
— За даними міжнародного рейтингу Global Firepower, 2017 року за кількістю оперативного резерву Україна посіла дев’яте місце серед 136 країн світу, — зазначає заступник голови Ради резервістів ЗСУ молодший лейтенант запасу Мирослав Гай. — Маючи за плечима реальний бойовий досвід, резервісти сучасної української армії добре розуміють, чого коштує незалежність країни. Саме тому кількісний показник резерву має перерости в якісний.
Важливим елементом підвищення рівня військового резерву є постійні навчання із цією категорією осіб. Нині в Збройних Силах України вже не відбувається формальних зборів резервістів. Кожне таке навчання проходить у тісній співпраці з особовим складом бойової частини.
— Щодня щось нове: виживання в польових умовах, стрільби, водіння, підривна справа, а сьогодні — стрибки з парашутом. Такої насиченості занять я не пам’ятаю, — ділиться враженнями про збори резервістів на базі 95-ї одшбр 56-річний Микола П. з Полтавщини. — Українська армія й справді змінюється. Це видно по інструкторах, які нас навчають. На перший погляд звичайні хлопці, а скільки вони вже всього бачили… Нам є чого в них повчитися!
З об’єктивних причин, наприклад через стан здоров’я або зміну місця проживання, кількість резервістів постійно змінюється. Саме тому необхідно раз на рік проводити збори резервістів як для визначення кількості, так і для відновлення та вдосконалення навичок у військовій справі.
— Якщо військовозобов’язані не укладуть контракт на службу в резерві, то вони не будуть закріпленими за конкретною частиною й не матимуть визначеної військової облікової спеціальності чи посади, — роз’яснює резервіст Мирослав Гай. — Тобто в разі участі в наступних зборах або в разі оголошення мобілізації, наприклад снайпера можуть призначити на будь-яку іншу спеціальність, і якщо пощастить, у його військовій частині, а можуть і в будь-який інший підрозділ. Аби не було такої плутанини й неефективного розподілу фахівців, потрібно укладати контракт. Тоді людина знатиме точно не лише частину, до якої її приписано, своїх товаришів по службі, а й свою військову спеціальність, посаду та своє озброєння. І за потреби вона є вже повноцінною бойовою одиницею, яка протягом 24 годин розпочне виконувати бойове завдання, не витрачаючи дорогоцінний час на тривале бойове злагодження.
Особи рядового складу укладають контракт із командиром бойової частини на службу в резерві на три роки, а особи сержантського та офіцерського складу — на п’ять. Резервістами на рівних правах можуть бути як чоловіки, так і жінки. Крім того, резервісти, які уклали контракт на службу в резерві, мають змогу отримувати чергові військові звання, удосконалювати свою підготовку, здобувати нові військово-облікові спеціальності та одержувати за участь у зборах належне й досить чимале грошове забезпечення.
— Сьогодні триває планомірна робота для збільшення інтенсивності зборів резервістів та зменшення їхньої тривалості, — каже Мирослав Гай. — Ми хочемо, аби такі навчання тривали не більше ніж два тижні. Тоді резервістові значно простіше відлучитися з основного місця роботи й залишити сім’ю на такий час. Також потрібно змінювати норми забезпечення, починаючи з харчування й закінчуючи терміном носіння форми в різних родах військ у разі залучення до виконання завдань у тактичних умовах. Для того щоб службу в резерві вважали не тільки почесним обов’язком, а й була вона привабливою як із морального, так і з матеріального боку, потрібно внести зміни до значної кількість законів та нормативно-правових актів з урахуванням реальних можливостей держави.
Генеральний штаб ЗСУ підготував і вніс на розгляд парламенту проект закону, який має на меті значно поліпшити умови служби в резерві, зробити її привабливішою як для самого резервіста, так і для його роботодавця будь-якої форми власності. У проекті закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами за контрактом в особливий період» запропоновано внести зміни в низку законодавчих актів щодо соціальних пільг і гарантій резервістам, які служитимуть за контрактом.
Наталія ЯРМІЛКО, «Народна армія»
У проекті закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами за контрактом в особливий період» зазначено такі зміни соціальних пільг і гарантій резервістам:
— виплата грошового забезпечення резервістам як військовослужбовцям (за дні виконання обов’язків служби);
— виплата одноразової грошової винагороди в разі укладання контракту на службу в резерві;
— надання безоплатної медичної допомоги у військово-медичних закладах резервістам за контрактом як під час служби, так і після 25 років служби у військовому резерві;
— зарахування часу служби у військовому резерві до військової пенсії з розрахунку три роки служби у військовому резерві за один рік служби;
— забезпечення гарантованого першочергового працевлаштування для резервістів за контрактом;
— надання додаткових діб до щорічної відпустки за час служби в резерві — до десяти діб;
— забезпечення переваг резервістам за контрактом під час вступу на державну службу;
— надання позачергово місця дітям резервістів у дитячих закладах за місцем проживання;
— зменшення податків роботодавцям на кожного резервіста, який працює (зменшення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 22 до 8,41%);
— звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб — підприємців, які служать у військовому резерві за контрактом;
— посилення адміністративної та кримінальної відповідальності резервістів за ухиляння від призову як під час мобілізації, так і на навчальні збори;
— запровадження обов’язку для резервістів самостійно з’являтися у військовий комісаріат у разі оголошення мобілізації;
— упорядкування питань організації та ведення військового обліку резервістів тощо.
Джерело
http://milnavigator.com.ua/archives/20654
Немає коментарів:
Дописати коментар