16 березня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних». Цей нормативно-правовий акт регулює відносини в сфері реєстрації військовозобов’язаних і призовників, які підлягають військовому обліку, перебувають в запасі або приписані до призовних дільниць. Головним завданням створення електронного реєстру є комплектування Збройних Сил України для забезпечення захисту і оборони держави.
Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних — це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка призначена для збору, зберігання, обробки і подальшого використання даних про військовозобов’язаних (призовників), створена з метою забезпечення військового обліку громадян України. Первісне формування Єдиного державного реєстру призовників здійснюється на підставі відомостей з Центральної виборчої комісії про громадян у віці від 18 до 60 років.
Дата початку функціонування: 20 квітня 2017 року.
Власник Реєстру: Міністерство оборони України (МОУ).
Розпорядник: Генеральний штаб Збройних Сил України.
Органи адміністрування: обласні військові комісаріати.
Органами ведення електронного реєстру військовозобов’язаних і призовників є районні та міські військкомати. На них покладаються обов’язки щодо наповнення та уточнення бази даних відомостями, які надають органи державної влади, а також здійснення контролю за достовірністю облікових даних. Порядок ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних громадян затверджується Міністерством оборони України.
Основні функції Реєстру
-ведення обліку призовників та військовозобов’язаних
-планування та виконання заходів по мобілізації, призову на строкову службу та прийняття на військову службу за контрактом
-інформаційне забезпечення осіб, що мають право на військову пенсію (звільнених з ВСУ), а також членів сімей загиблих військовослужбовців
Головні принципи Реєстру
-обов’язковість держреєстрації — відомості про військовозобов’язаних і призовників підлягають внесенню до Єдиного реєстру незалежно від місця їх проживання або перебування
-повнота інформації — держава гарантує повноту відомостей про військовозобов’язаних і призовників, їх коректність, а також ведення бази даних в єдиному форматі
-однократність внесення відомостей — військовозобов’язаний (призовник) може бути включений до Єдиного державного реєстру тільки один раз
-оновлення відомостей — база даних Реєстру оновлюється періодично, або на вимогу МОУ: внесення або знищення записів і уточнення даних (у разі їх зміни) проводиться в терміни, встановлені Законом
-захищеність інформації — держава гарантує захист бази даних від несанкціонованого доступу, незаконного використання відомостей і порушення цілісності Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення
Важливо знати, що громадяни України можуть запросити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. Це право поширюється тільки на свої особисті дані, а також на інформацію про внесення або невнесення до Реєстру. При цьому громадянин України може вимагати надати інформацію про те, які саме відомості внесені до Єдиного реєстру.
Громадяни України, які підлягають внесенню до Реєстру, повинні подавати в районні (міські) військкомати достовірну інформацію про свої персональні і службові дані (за порушення — кримінальна відповідальність). Згідно ч. 2 ст. 6 Закону «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», згода на використання і обробку відомостей — не потрібна.
Слід зазначити, що відповідно до діючого порядку перебування на військовому обліку, військовозобов’язані і призовники повинні повідомляти в РВК про зміну місця проживання і роботи. Крім цього, громадяни зобов’язані повідомити військовий комісаріат про переїзд на нову адресу (навіть без зміни прописки) в термін 7 днів. Додатково: про погіршення або поліпшення стану здоров’я. Такі правила обліку регламентовані ч.10 ст.38 ЗУ «Про ВОіВС».
Відповідно до частини 3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», в електронну базу даних вноситься інформація, отримана військовими комісаріатами з органів виконавчої влади (Прикордонна служба, ДФС, ЦНАП). Таким чином, в реєстрі призовників та військовозобов’язаних можуть міститися відомості про перетин кордону, прописку та виписку, а також дані з фіскальної та міграційної служб.
-ПІБ, дата народження та адреса проживання (прописки) призовника / військовозобов’язаного
-серія і номер паспорта, ІПН, інформація про місце офіційного працевлаштування
-оцифроване зображення особи призовника (військовозобов’язаного)
-ступінь придатності до військової служби, з зазначенням статті
Додатково в електронному державному реєстрі можуть зберігатися відомості про місце перебування призовників та військовозобов’язаних (якщо відомо), ПІБ і дати народження батьків, відомості про освіту та присвоєння військово-облікової спеціальності (ВОС). Залежно від ситуації, допускається внесення й іншої інформації РВК. Наприклад: про проходження строкової служби або ухилення від призову, порушення порядку військового обліку і неотримання повісток (непроживання за адресою прописки), зарахування в оперативний резерв першої черги і проходження резервістом військової служби.
Заборона на виїзд за кордон
Чи можуть заборонити залишати територію України громадянину за неявку у військкомат? Так, такі випадки бувають. Наприклад, заборона на перетин кордону можлива, якщо військовозобов’язаний або призовник ухиляється від візиту в РВК. Важливо відзначити, що обмеження зустрічається не тільки при виклику до військового комісаріату повісткою, врученою особисто під розпис, але також і у випадках, коли повістка була отримана родичами, або кинута в поштову скриньку або засунута в двері. Заборона на виїзд за кордон по лінії військкомату буває навіть при виклику призовника або військовозобов’язаного по телефону. З огляду на викладене, для обмеження виїзду з України не має значення розписувався громадянин в повістці чи ні.
Розшук призовників/військовозобов’язаних
Якщо особа ухиляється від виконання військового обов’язку і призову, або порушує правила перебування на військовому обліку, РВК має право оголосити ухильника в розшук. Найбільш часто зустрічаються порушення, які призводять до розшуку призовника і військовозобов’язаного — це неявка по повістці і ухилення від проходження медкомісії. Слід зауважити, що підпис повістки не є обов’язковою умовою для оголошення в розшук. Єдиний випадок, коли факт наявності або відсутності особистого розпису дійсно може бути визначальним — це процедура притягнення до кримінальної відповідальності (для ст. 335 КК обов’язково потрібно довести умисел).
Джерело
Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних — це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка призначена для збору, зберігання, обробки і подальшого використання даних про військовозобов’язаних (призовників), створена з метою забезпечення військового обліку громадян України. Первісне формування Єдиного державного реєстру призовників здійснюється на підставі відомостей з Центральної виборчої комісії про громадян у віці від 18 до 60 років.
Дата початку функціонування: 20 квітня 2017 року.
Власник Реєстру: Міністерство оборони України (МОУ).
Розпорядник: Генеральний штаб Збройних Сил України.
Органи адміністрування: обласні військові комісаріати.
Органами ведення електронного реєстру військовозобов’язаних і призовників є районні та міські військкомати. На них покладаються обов’язки щодо наповнення та уточнення бази даних відомостями, які надають органи державної влади, а також здійснення контролю за достовірністю облікових даних. Порядок ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних громадян затверджується Міністерством оборони України.
Основні функції Реєстру
-ведення обліку призовників та військовозобов’язаних
-планування та виконання заходів по мобілізації, призову на строкову службу та прийняття на військову службу за контрактом
-інформаційне забезпечення осіб, що мають право на військову пенсію (звільнених з ВСУ), а також членів сімей загиблих військовослужбовців
Головні принципи Реєстру
-обов’язковість держреєстрації — відомості про військовозобов’язаних і призовників підлягають внесенню до Єдиного реєстру незалежно від місця їх проживання або перебування
-повнота інформації — держава гарантує повноту відомостей про військовозобов’язаних і призовників, їх коректність, а також ведення бази даних в єдиному форматі
-однократність внесення відомостей — військовозобов’язаний (призовник) може бути включений до Єдиного державного реєстру тільки один раз
-оновлення відомостей — база даних Реєстру оновлюється періодично, або на вимогу МОУ: внесення або знищення записів і уточнення даних (у разі їх зміни) проводиться в терміни, встановлені Законом
-захищеність інформації — держава гарантує захист бази даних від несанкціонованого доступу, незаконного використання відомостей і порушення цілісності Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення
Право на отримання інформації
Важливо знати, що громадяни України можуть запросити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі військовозобов’язаних. Це право поширюється тільки на свої особисті дані, а також на інформацію про внесення або невнесення до Реєстру. При цьому громадянин України може вимагати надати інформацію про те, які саме відомості внесені до Єдиного реєстру.
Обов’язки призовників та військовозобов’язаних
Громадяни України, які підлягають внесенню до Реєстру, повинні подавати в районні (міські) військкомати достовірну інформацію про свої персональні і службові дані (за порушення — кримінальна відповідальність). Згідно ч. 2 ст. 6 Закону «Про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних», згода на використання і обробку відомостей — не потрібна.
Слід зазначити, що відповідно до діючого порядку перебування на військовому обліку, військовозобов’язані і призовники повинні повідомляти в РВК про зміну місця проживання і роботи. Крім цього, громадяни зобов’язані повідомити військовий комісаріат про переїзд на нову адресу (навіть без зміни прописки) в термін 7 днів. Додатково: про погіршення або поліпшення стану здоров’я. Такі правила обліку регламентовані ч.10 ст.38 ЗУ «Про ВОіВС».
Які дані містяться в Реєстрі
Крім того, в Єдиному реєстрі зберігається:
-ПІБ, дата народження та адреса проживання (прописки) призовника / військовозобов’язаного
-серія і номер паспорта, ІПН, інформація про місце офіційного працевлаштування
-оцифроване зображення особи призовника (військовозобов’язаного)
-ступінь придатності до військової служби, з зазначенням статті
Додатково в електронному державному реєстрі можуть зберігатися відомості про місце перебування призовників та військовозобов’язаних (якщо відомо), ПІБ і дати народження батьків, відомості про освіту та присвоєння військово-облікової спеціальності (ВОС). Залежно від ситуації, допускається внесення й іншої інформації РВК. Наприклад: про проходження строкової служби або ухилення від призову, порушення порядку військового обліку і неотримання повісток (непроживання за адресою прописки), зарахування в оперативний резерв першої черги і проходження резервістом військової служби.
Заборона на виїзд за кордон
Чи можуть заборонити залишати територію України громадянину за неявку у військкомат? Так, такі випадки бувають. Наприклад, заборона на перетин кордону можлива, якщо військовозобов’язаний або призовник ухиляється від візиту в РВК. Важливо відзначити, що обмеження зустрічається не тільки при виклику до військового комісаріату повісткою, врученою особисто під розпис, але також і у випадках, коли повістка була отримана родичами, або кинута в поштову скриньку або засунута в двері. Заборона на виїзд за кордон по лінії військкомату буває навіть при виклику призовника або військовозобов’язаного по телефону. З огляду на викладене, для обмеження виїзду з України не має значення розписувався громадянин в повістці чи ні.
Розшук призовників/військовозобов’язаних
Якщо особа ухиляється від виконання військового обов’язку і призову, або порушує правила перебування на військовому обліку, РВК має право оголосити ухильника в розшук. Найбільш часто зустрічаються порушення, які призводять до розшуку призовника і військовозобов’язаного — це неявка по повістці і ухилення від проходження медкомісії. Слід зауважити, що підпис повістки не є обов’язковою умовою для оголошення в розшук. Єдиний випадок, коли факт наявності або відсутності особистого розпису дійсно може бути визначальним — це процедура притягнення до кримінальної відповідальності (для ст. 335 КК обов’язково потрібно довести умисел).
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар