Порядок звільнення військовослужбовців, які залучені до складу сил і засобів АТО

Право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати його продовження.

Також встановлено право на звільнення військовослужбовців, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом.

На підставі Закону розроблено Директиву якою серед іншого:
конкретизовані категорії військовослужбовців, які набули (набувають) право на звільнення з військової служби у 2017 році;
визначено строки та обсяги звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення;
задачі окремим командирам (начальникам) щодо планування звільнення за визначеними критеріями.

Директивою визначалося завдання до 20 лютого 2017 року в органах військового управління та військових частинах розробити план звільнення військовослужбовців з військової служби, які виявили бажання звільнитися, а до 28 лютого затвердити ці плани. При цьому при відпрацюванні плану мали братися до уваги критерії: строк виконання військовослужбовцем бойових (службових) завдань в районі АТО та заборона звільнення військовослужбовців у період виконання завдань в районі АТО.

Тобто командири військових частин (начальники органів військового управління) чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України при плануванні звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення та виявили бажання звільнитися, мали в обов’язковому порядку включати до плану (за визначеними обсягами) військовослужбовців, які в спланований період звільнення не перебувають в районі АТО та не направляти їх в цей період до району проведення АТО.

При цьому слід взяти до уваги, що склад військовослужбовців, які залучаються до сил і засобів АТО у складі військових бойових частин визначається саме командиром військової частини, який має всі повноваження щодо термінового відкликання підлеглого особового складу до місця постійної дислокації.

Командири, які не виконують вищезазначені вимоги та затверджені плани звільнення – перевищують свої службові повноваження за що мають притягуватися до відповідальності.

При цьому командирами, підлеглі яких виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України, в межах компетенції, мають вживатися заходи по негайному поверненню за службовою необхідністю військовослужбовців, що підлягають звільненню до пунктів постійної дислокації.

Військовослужбовці військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО, мають включатися до плану звільнення на період, коли військова частина не виконує безпосередньо бойові (службові) завдання та військовослужбовці залучені до заходів по відновленню боєздатності.

Крім того, у всіх випадках командири мають брати до уваги вимогу щодо надання усім військовослужбовцям, які бажають звільнитися щорічної основної відпустки.

Джерело