Сьогоднішня стаття присвячена порядку звільнення військовослужбовців у зв’язку із закінченням строку контракту під час їх виконання бойових завдань в зоні проведення АТО.
07 січня 2017 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» визначено право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
Звільнення військовослужбовців, у яких закінчився строк контракту після набрання чинності змін до Закону (07.01.2017 року)
Відповідно до пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Положення) контракт припиняється (розривається) у день закінчення строку контракту.
Тобто всі військовослужбовці, у яких закінчився строк дії контракту, повинні бути звільнені з військової служби наступного дня.
Крім того, пунктом 2.12 Інструкції про організацію виконання Положення встановлено порядок звільнення військовослужбовців у зв’язку з закінченням строку дії контракту.
Так, військовослужбовець не пізніше як за три місяці до закінчення строку дії чинного контракту повинен повідомити командування військової частини про свій намір укласти новий контракт. Якщо у цей строк військовослужбовець без поважних причин не повідомив командування військової частини про намір укласти новий контракт про проходження військової служби, то він підлягає звільненню з військової службу у зв’язку з закінченням строку контракту, без подання рапорту.
Вищезазначений порядок є обов’язковим для виконання всіма посадовими особами, що здійснюють кадровий супровід військової служби.
При цьому, для військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО не має жодних підстав застосовувати пункти 33, 33-1 Положення, якими передбачено продовження строку контракту за певних обставин.
Командири військових частин (начальники органів військового управління), чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України зобов’язані дотримуватися встановлених вимог законодавства та крім того, забезпечити своєчасне повернення військовослужбовців строк дії контракту яких закінчується до місця постійної дислокації, з врахуванням часу необхідного для здійснення передбачених перед звільненням організаційних заходів. Тільки в особливих випадках до зазначеної категорії військовослужбовців можуть застосовуватися передбачені пунктами 33, 33-1 Положення норми щодо продовження строку дії контракту.
Затримання звільнення зазначеної категорії військовослужбовців з підстав перебування в АТО з посиланням на вимоги спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 15 лютого 2017 року №Д-2 «Про визначення строків та обсягів звільнення військовослужбовців з військової служби», не допускається.
Право на звільнення з військової служби набувають військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати його продовження.
Також встановлено право на звільнення військовослужбовців, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом.
На підставі Закону розроблено Директиву якою серед іншого:
конкретизовані категорії військовослужбовців, які набули (набувають) право на звільнення з військової служби у 2017 році;
визначено строки та обсяги звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення;
задачі окремим командирам (начальникам) щодо планування звільнення за визначеними критеріями.
конкретизовані категорії військовослужбовців, які набули (набувають) право на звільнення з військової служби у 2017 році;
визначено строки та обсяги звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення;
задачі окремим командирам (начальникам) щодо планування звільнення за визначеними критеріями.
Директивою визначалося завдання до 20 лютого 2017 року в органах військового управління та військових частинах розробити план звільнення військовослужбовців з військової служби, які виявили бажання звільнитися, а до 28 лютого затвердити ці плани. При цьому при відпрацюванні плану мали братися до уваги критерії: строк виконання військовослужбовцем бойових (службових) завдань в районі АТО та заборона звільнення військовослужбовців у період виконання завдань в районі АТО.
Тобто командири військових частин (начальники органів військового управління) чиї підлеглі військовослужбовці відряджені в район проведення АТО у складі військових бойових частин, або виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України при плануванні звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення та виявили бажання звільнитися, мали в обов’язковому порядку включати до плану (за визначеними обсягами) військовослужбовців, які в спланований період звільнення не перебувають в районі АТО та не направляти їх в цей період до району проведення АТО.
При цьому слід взяти до уваги, що склад військовослужбовців, які залучаються до сил і засобів АТО у складі військових бойових частин визначається саме командиром військової частини, який має всі повноваження щодо термінового відкликання підлеглого особового складу до місця постійної дислокації.
Командири, які не виконують вищезазначені вимоги та затверджені плани звільнення – перевищують свої службові повноваження за що мають притягуватися до відповідальності.
При цьому командирами, підлеглі яких виконують службові (бойові) завдання на посадах, що комплектуються за рахунок Збройних Сил України, в межах компетенції, мають вживатися заходи по негайному поверненню за службовою необхідністю військовослужбовців, що підлягають звільненню до пунктів постійної дислокації.
Військовослужбовці військових частин, місцем постійної дислокації яких є район проведення АТО, мають включатися до плану звільнення на період, коли військова частина не виконує безпосередньо бойові (службові) завдання та військовослужбовці залучені до заходів по відновленню боєздатності.
Крім того, у всіх випадках командири мають брати до уваги вимогу щодо надання усім військовослужбовцям, які бажають звільнитися щорічної основної відпустки.
Юридична служба Збройних Сил України
Немає коментарів:
Дописати коментар